Що таке металочерепиця?

Ще кілька років тому металочерепиця була недосяжним покрівельним матеріалом для “простих смертних”, а до техніки монтажу ставилися з недовірою та подивом. Проте життя не стоїть на місці і сьогодні металочерепиця є надзвичайно поширеним покрівельним матеріалом, доступним і в ціновому відношенні, оскільки є набагато дешевша за інші листові покриття, і в технологічному, облаштуваня гідро- та пароізоляції нікого не дивує. Багато майстрів відмовляются від самостійного встановлення металочерепиці через незнання технологій монтажу, існування великої кількості комплектуюючих та невелика кількість літератури присвячена цьому питанню.

В народі металлочерепицю називають оцинковкою, оскільки її основою є оцинкований лист металу завтовшки 0,4 – 0,5мм. На спеціальному устаткуванні на лист наноситься особливий геометричний малюнок, що зовні імітує черепицю, також покривається антикорозійною та полімерною сумішшю, що забезпечують його захист. Профіль металочерепиці забезпечує необхідну жорсткість, що дозволяє витримувати не тільки вагу людини, а покриття, що наносяться, гарантуюють термін експлуатації 20-30лет.Залежно від того, яке покриття використовується, та товщини його нанесення визначається характеристика міцності матеріалу і, відповідно, його ціна: чим більший шар захисного покриття, тим дорожчий матеріал, а отже довший термін його використання.

До основних переваг металочерепиці можна віднести легкість монтажу крівлі та ремонту, надійність і довговічність, порівняно низьку вартість, різноманітність кольорів, відсутність потреби в подальшому обслуговуванні. Проте у металочерепиці існують і недоліки – сильний шум під час дощу, вітру чи граду. Виникає таке враження, що хтось ходить по даху. Металочерепиця сильно прогрівається на сонці, як власне і будь-який метал, та має високу теплопровідність, тобо не втримує тепло у холодні пори року. Проте всі ці недоліки дуже просто звести нанівець, якщо правильно підготувати дах, застосовуючи сучасні покрівельні матеріали та технології.

Постараюся уникнути елементарних порад, акцентуючи увагу лише на ключових моментах. Перевірте геометрію схилів даху і усуньте будь-які похибки, оскільки навіть невелике відхилення від параметрів, стане серйозною проблемою при стиковці і самих листів і комплектуюючих. Листи металочерепиці та покрівельна фурнітура виготовляються з незвичною для нас точністю, що унеможливлює “підгонку” на місці, тому необхідно змоделювати все до дрібниць, перш ніж купувати матеріал.

Важливою особливістю таких дахів є встановлення вентиляції. Металочерепиця повинна «дихати» та постійно провітрюватися, оскільки матеріал конденсує вологу, яку потрібно виводити. Тому решітка покривається шаром пароізоляції, потім стелиться спеціальна антиконденсатна «мембранна» плівка, що дає можливість повітрю проникати та не дозволяє волозі затриміватися, та яка остаточно фіксується контр решіткою. Антиконденсантна плівка наноситься горизонтально, з нижньої частини скату вгору, з обов’язковим перекриттям верхнім шаром нижнього. Контр решітка це бруски, зазвичай 50х50, прибиті так само горизонтально, з урахуванням поперечної хвилі металочерепиці. Брус також служить опорою для металевих листів та місцем їх кріплення, тому і облаштовується під конкретний малюнок та вид металочерепиці. Теплоізоляція даху укладається між покрівельними балками; вона повинна утримуватися дошкою або листовим матеріалом, підшитим знизу. Теплоізоляція не повинна прилягати до пароізоляційної плівки, тому досить часто, прибивається проміжна решітка, що розділяє ці «ізоляції», а потім вже контр решітка. Простір під дахом, що покритий металочерепицею, повинен добре провітрюватися, оскільки відсутність вентиляції або її неправильна робота спричиняють втрату теплоізоляцією своїх властивостей або значному скороченню терміну експлуатації покрівлі.

Самі листи до решітки кріпляться спеціальними покрівельними шурупами, в згин хвилі профілю під поперечною хвилею, з розрахунку 8 штук на 1м2 покриття. Шурупи та інші комплектуюючі вибираються при підборі металочерепиці, і повинні бути як мінімум однакового кольору з крівлею і бажано оцинкованими. Ходять по металочерепиці в м’якому взутті, не наступаючи на гребінь, не пошкоджуючи при цьому покриття мусом або шматками металу. Листи металочерепиці можна різати, але бажано без нагріву, тобто застосування «болгарки» не рекомендується; краще в такій ситуації використати ручний інструмент. Під час нагрівання згорає тонкий шар металу, його основа та руйнується захисне покриття. Місця порізки чи подряпин зафарбовуються спеціальною ремонтною фарбою. Для герметизації швів та стиків виробляються спеціальні ущільнювачі та герметики, у формі стрічок. Установка гребенової, торцевої та інших планок, зазвичай труднощів не викликає, але так само вимагає вправності і певних навиків. Монтаж водовідвідної системи само собою зрозумілий та описується виробником. Вона встановлюється вже після настилу покрівлі.

І на завершення. Металлочерепіца ніжний, «вразливий» та надзвичайно гарний покрівельний матеріал, що вимагає відповідного ставлення.

Оставьте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *