Ще кілька років тому металочерепиця була недосяжним покрівельним матеріалом для “простих смертних”, а до техніки монтажу ставилися з недовірою та подивом. Проте життя не стоїть на місці і сьогодні металочерепиця є надзвичайно поширеним покрівельним матеріалом, доступним і в ціновому відношенні, оскільки є набагато дешевша за інші листові покриття, і в технологічному, облаштуваня гідро- та пароізоляції нікого не дивує. Багато майстрів відмовляются від самостійного встановлення металочерепиці через незнання технологій монтажу, існування великої кількості комплектуюючих та невелика кількість літератури присвячена цьому питанню.

В народі металлочерепицю називають оцинковкою, оскільки її основою є оцинкований лист металу завтовшки 0,4 – 0,5мм. На спеціальному устаткуванні на лист наноситься особливий геометричний малюнок, що зовні імітує черепицю, також покривається антикорозійною та полімерною сумішшю, що забезпечують його захист. Профіль металочерепиці забезпечує необхідну жорсткість, що дозволяє витримувати не тільки вагу людини, а покриття, що наносяться, гарантуюють термін експлуатації 20-30лет.Залежно від того, яке покриття використовується, та товщини його нанесення визначається характеристика міцності матеріалу і, відповідно, його ціна: чим більший шар захисного покриття, тим дорожчий матеріал, а отже довший термін його використання.

До основних переваг металочерепиці можна віднести легкість монтажу крівлі та ремонту, надійність і довговічність, порівняно низьку вартість, різноманітність кольорів, відсутність потреби в подальшому обслуговуванні. Проте у металочерепиці існують і недоліки – сильний шум під час дощу, вітру чи граду. Виникає таке враження, що хтось ходить по даху. Металочерепиця сильно прогрівається на сонці, як власне і будь-який метал, та має високу теплопровідність, тобо не втримує тепло у холодні пори року. Проте всі ці недоліки дуже просто звести нанівець, якщо правильно підготувати дах, застосовуючи сучасні покрівельні матеріали та технології.

Постараюся уникнути елементарних порад, акцентуючи увагу лише на ключових моментах. Перевірте геометрію схилів даху і усуньте будь-які похибки, оскільки навіть невелике відхилення від параметрів, стане серйозною проблемою при стиковці і самих листів і комплектуюючих. Листи металочерепиці та покрівельна фурнітура виготовляються з незвичною для нас точністю, що унеможливлює “підгонку” на місці, тому необхідно змоделювати все до дрібниць, перш ніж купувати матеріал.

Важливою особливістю таких дахів є встановлення вентиляції. Металочерепиця повинна «дихати» та постійно провітрюватися, оскільки матеріал конденсує вологу, яку потрібно виводити. Тому решітка покривається шаром пароізоляції, потім стелиться спеціальна антиконденсатна «мембранна» плівка, що дає можливість повітрю проникати та не дозволяє волозі затриміватися, та яка остаточно фіксується контр решіткою. Антиконденсантна плівка наноситься горизонтально, з нижньої частини скату вгору, з обов’язковим перекриттям верхнім шаром нижнього. Контр решітка це бруски, зазвичай 50х50, прибиті так само горизонтально, з урахуванням поперечної хвилі металочерепиці.Брус також служить опорою для металевих листів та місцем їх кріплення, тому і облаштовується під конкретний малюнок та вид металочерепиці. Теплоізоляція даху укладається між покрівельними балками; вона повинна утримуватися дошкою або листовим матеріалом, підшитим знизу. Теплоізоляція не повинна прилягати до пароізоляційної плівки, тому досить часто, прибивається проміжна решітка, що розділяє ці «ізоляції», а потім вже контр решітка. Простір під дахом, що покритий металочерепицею, повинен добре провітрюватися, оскільки відсутність вентиляції або її неправильна робота спричиняють втрату теплоізоляцією своїх властивостей або значному скороченню терміну експлуатації покрівлі.

Самі листи до решітки кріпляться спеціальними покрівельними шурупами, в згин хвилі профілю під поперечною хвилею, з розрахунку 8 штук на 1м2 покриття. Шурупи та інші комплектуюючі вибираються при підборі металочерепиці, і повинні бути як мінімум однакового кольору з крівлею і бажано оцинкованими. Ходять по металочерепиці в м’якому взутті, не наступаючи на гребінь, не пошкоджуючи при цьому покриття мусом або шматками металу. Листи металочерепиці можна різати, але бажано без нагріву, тобто застосування «болгарки» не рекомендується; краще в такій ситуації використати ручний інструмент. Під час нагрівання згорає тонкий шар металу, його основа та руйнується захисне покриття. Місця порізки чи подряпин зафарбовуються спеціальною ремонтною фарбою. Для герметизації швів та стиків виробляються спеціальні ущільнювачі та герметики, у формі стрічок. Установка гребенової, торцевої та інших планок, зазвичай труднощів не викликає, але так само вимагає вправності і певних навиків. Монтаж водовідвідної системи само собою зрозумілий та описується виробником. Вона встановлюється вже після настилу покрівлі.

І на завершення. Металлочерепіца ніжний, «вразливий» та надзвичайно гарний покрівельний матеріал, що вимагає відповідного ставлення. І якщо ви «любите» металом, він слухняний у ваших руках, якщо Ви здатні, як при грі в шахи, прорахувати свої дії, хоч би на два «кроки» вперед, то монтаж металочерепиці не стане для Вас особливо важким завданням, а Ваш дах буде радістю не лише для Вас, а й Ваших сусідів.

М’яку бітумну черепицю також часто називають покрівельна плитка, гонт або шинглс. Вона є невеликими плоскими листами, з фігурними вирізами по одному краю (зазвичай один лист імітує 3–4 черепиця). Цей матеріал, з одного боку, є штучним, а з іншою, його з повною підставою можна віднести до групи «м’яких матеріалів», оскільки по своїй структурі і вживаним компонентам він близький до рулонних матеріалів.До того ж, як і всі інші матеріали м’якої крівлі, він виконує тільки захисну (ізоляційну) функцію.

Основа бітумної черепиці — стеклохолст або стеклоткань з нанесеним на обидві сторони окисленим або модифікованим бітумом. Лицьова поверхня — кольорова кам’яна або мінеральна крихта, яка додає матеріалам різноманітні колірні відтінки і захищає від кліматичних дій, забезпечуючи, таким чином, тривалий період експлуатації. На лицьову поверхню можуть бути нанесені бітумні клейові плями, призначені для приклеювання плиток один до одного при укладанні внахлест (у разі відсутності склеювального шару на нижній стороні плиток).

Нижня сторона плиток або повністю покрита шаром кварцового піску, або на край плиток додатково наносять шар модифікованого СБС бітуму, що самоклеїться, який захищають спеціальною плівкою.Для дахів з невеликим ухилом або обгрунтованим, до якого не можна кріпити плитку цвяхами, застосовується плитка, що повністю самоклеїться.

Ряд фірм застосовують для лицьового шару мідні пластинки, що, хоча збільшує вартість виробу, але дає додаткові можливості для дизайну.

М’яку черепицю, яка фанерована мідним листом, має декілька відмінну від звичайних бітумних плиток структуру. Плитка складається вже з 8 шарів: склеювальної смужки, мідної фольги, двох шарів модифікованого бітуму, двох шарів стеклоткані, полегшеного покриття і захисної плівки.

Черепиця може бути пазової штампованою, пазової стрічкової, плоскої стрічкової і конькової. Найбільше застосування отримала більш легка стрічкова черепиця. 1 м3 покрівлі з пазової штампованою черепиці важить приблизно 50 кг, з плоскої стрічкової черепиці – 60 кг.

Укладають черепицю в один або два шари.

Пазів штамповану черепицю укладають в один шар з напуском по довжині і ширині тільки на ширину пазів (фальців). Кріплять черепицю дротом, яку пропускають через вушко, за вбитий у обрешетіну цвях. Перші два ряди черепиці укладають з горища або лісів, а інші ряди – з драбини чи лавки, пересувається по решетуванню.

Пазів стрічкову черепицю укладають з напуском одного ряду на інший на 70-80 мм і однієї черепиці на іншу на ширину подовжнього паза.

Плоску стрічкову черепицю стелять у вигляді двошарового або лускатого покриття. Перші два ряди також кладуть з горища або лісів і ведуть їх справа наліво. Кожну черепицю, яка йде уздовж карнизних або фронтонних звисів, незалежно від нахилу даху, треба обов’язково кріпити. В інших рядах на схилах кріплять кожну другу або кожної третьої черепицю (при дуже крутих дахах – кожну черепицю). Кріплять плоску черепицю спеціальними Клямер, але найчастіше цвяхами. Укладають її так, щоб вищерозміщені ряди перекривали нижележащие. Шви між черепиця промащують з внутрішньої сторони вапняно-цементним або вапняно-глиняним розчином, додаючи волокнисті матеріали.

Разжелобки покривають оцинкованої покрівельної сталлю по суцільній обрешетке. Краї черепиці прітесивают у напрямку разжелобки і укладають так, щоб вона нависала ка разжелобок на 150 мм.

Для відведення води до ринв прилаштовують настінні жолоби і кріплять їх до спеціальних крюкам, прибитих до решетування. Коник покривають спеціальною черепицею. При покритті черепицею необхідні такі інструменти: пила-мелкозубка (ручна), Весок, штукатурна лопатка, гострокутна кельма, дерев’яний шпатель (ширина леза 8 см), молоток-кирочка, кирочка-топірець, грановане шило, ручна дриль, рашпіль (для підрівнювання черепиці ).

Для обустройства полимерпесчаной кровли не требуется целая бригада монтажников – справиться даже неспециалисты, владеющие техникой «молотка и гвоздя». Во время монтажа вы можете спокойно передвигаться по кровле, поскольку черепица является ударопрочным материалом (разрешительная нагрузка на изгиб не менее 150 кгс). Кроме того, благодаря свойствам этого кровельного материала, вам необязательно тратиться на дополнительную тепло- и звукоизоляцию. Ниже мы приводим общие рекомендации по обустройству кровли из полимерпесчаной черепицы.

Подготовительные работы

Стропильная конструкция

Существует мнение, что основным ограничением в применении полимерпесчаной черепицы является её большая (по сравнению с металлочерепицей и другими легкими кровельными материалами) масса, что требует устройства мощных стропил и дополнительного расхода пиломатериалов под обрешетку. В действительности – это глубокое заблуждение. Доля собственного веса черепицы относительно расчетной нагрузки на конструкцию крыши не так велика, по сравнению, например, со снеговой и ветровой нагрузкой. Простой конструкторский расчет показывает, что расчетная нагрузка для кровли из полимерпесчаной черепицы не выше, чем для легких кровельных материалов.

Учитывая, что вес 1 м.кв. черепицы не более 22 кг, усиления стропил не требуется и можно использовать брус от 50х150мм до 60х180 мм. Стропила должны быть из сухой древесины (влажность не должна превышать 15%). Шаг стропил составляет от 600 до 1200 мм, при этом чем больше уклон крыши, тем шире стропильный шаг. Если угол наклона крыши выше 45°, то шаг увеличивают до 1000-1200мм, если угол небольшой, то шаг наоборот уменьшают до 800-600мм. Угол уклона кровли может быть от 20°.

Устройство гидроизоляции

Для защиты подкровельного чердачного пространства от пыли, сажи, дождевой и снежной влаги, а также для вентиляции водяных паров, уходящих из внутренних помещений здания, рекомендуется использовать подкровельные пленки с микро перфорацией. К ним относятся: «Гидробарьер Д96СИ», «Гидробарьер Д110СТ», «Гидробарьер ДТБ150».

Гидробарьер укладывают на стропила с обязательным применением контррейки вдоль каждой стропильной балки. Начинать укладку гидроизоляционной пленки следует от края карниза и вверх к коньку, обеспечивая при этом провис пленки 20-40мм. По ендовам выполняется перехлест пленки 200-300 мм и прокладывается дополнительная полоса пленочной гидроизоляции. Для обеспечения вентиляции пространства под крышей, гидроизоляционный слой и контробрешетка на коньках и накосных ребрах, не доводится до верхней точки на 30-40 мм. При укладке гидробарьера следует обратить особое внимание на вывод края пленки наружу. Подрезать гидробарьер необходимо только после окончания кровельных работ.

Обрешетка

Для устройства обрешетки используется брус не ниже второго сорта 50х50, 60х40, самый первый брус снизу +20мм.

Шаг обрешетки составляет 350 мм. При укладывании обрешетки необходимо четко выдерживать шаг. Тогда вы сможете не задумываясь вкручивать шурупы в отверстия и быть уверенным, что они попадут в древесину, а не в воздух. Разметку рядов проводят шнуровкой, натягивая его на крайних контробрешетинах (стропилах), и одновременно замеряйте возможный провис каждого бруса обрешетки. При необходимости подкладывайте под него рейки или бруски нужной толщины, выравнивая плоскость ската. Стыковка брусков обрешетки производится по стропильным ногам или контробрешетке.

Устройство обрешетки на отдельных участках

Обрешетка на кровле с выносным карнизом.

При данном типе крыши нужно учитывать величину шага в месте излома ската.Этот шаг должен обеспечивать дос­таточный напуск верхнего ряда излома на нижний. Верхняя обрешетина выносного карниза набивается вплотную к месту излома стропил.

Обрешетка мансардной кровли.

При расчете

шагов необхо­димо учитывать углы наклона верхнего и ниж­него полускатов, и толщину обрешетки. Проще это сделать на месте путем под­бора.

Основные особенности укладки:

- угол наклона нижнего ряда черепиц верхнего ската должен быть равен углу наклона верхнего ряда черепиц ниж­него ската

- нижний ряд черепиц верхнего ската должен обеспе­чивать достаточный напуск над верхним рядом нижнего ската

Подъем черепицы на крышу осуществляют после того, как уложены бруски обрешетки (от конька до карниза), разжелобки, ендовы, обделка труб, карнизные свесы покрыты оцинкованным кровельным листом.

Черепицу поднимают на крышу и разлаживают небольшими партиями (по 5-6 штук) на всех склонах, чтоб избежать неравномерной нагрузки на стропила.

ü Монтаж черепицы

Укладка черепицы рядовой

Выложите, не закрепляя, первый и последний ряды черепицы. Отбейте краской на обрешетке каждые 3…5 вертикальных столбцов.

Крепление черепицы

Монтаж черепицы производится, начиная с нижнего ряда. Для крепления черепицы на ее тыльной стороне сверху имеется специальный выступ, которым она цепляется за обрешетку. Также черепицы цепляются одна за другую с помощью боковых замков так, что образуется сплошной ковер и исключены протекания.

Крепят черепицу к обрешетке саморезами через специальные технологические отверстия, предусмотренные конструкцией в верхней части черепицы диаметром 4мм, длина 45-60мм.

Для предотвращения появления потеков ржавчины на лицевой стороне черепицы желательно использовать анодированные (нержавеющие) саморезы либо гвозди. Крепление черепицы к обрешетке осуществляют не жестко, чтобы каждая отдельная черепица имела возможность некоторого свободного перемещения (имела люфт).

Это позволит компенсировать естественное расширение черепицы под влиянием температуры, а также позволит кровле воспринимать нагрузки, вызванные усадкой здания, ветровым и снежным давлением, температурными колебаниями, без каких-либо деформаций и разрушений кровли.

После укладки каждого третьего ряда проверяйте горизонтальную и вертикальную симметрии. Для равномерной нагрузки на стены здания укладку черепицы необходимо производить одновременно на всех склонах крыши. Обрезание черепицы на стыках производят „болгаркой” либо ножовкой по металлу. После обрезания и сверления черепицу рекомендуется смачивать водой. При каких-либо даже очень сложных формах крыши отходы черепицы будут минимальны.

Монтаж коньковой черепицы

Коньковая черепица крепится саморезами к коньковой доске, при этом необходимо обеспечить зазоры между шляпкой самореза, коньком и коньковой доской для небольшого люфта с целью компенсации температурной деформации черепицы. Длина саморезов 65мм.

Коньковая черепица должна перекрывать саморезы, которыми прикреплена к обрешетке черепица верхнего ряда.

Зазор между срезанной черепицы и коньковым брусом составляет 15 – 25 мм. По ендовам расстояние от оси желоба до срезанной грани черепицы должен быть 130-150мм для отведения талой води, листьев.

Система водоотвода

Эксплутационные свойства полимерпесчаной черепицы наряду с организованным водоотводом допускают применение неорганизованного водоотвода, то есть вода может стекать с кровли непосредственно на землю. Неорганизованный водоотвод оправдан исключительно в небольших строениях с односкатной крышей, причем вынос карниза должен составлять не менее 60 см.

Для организованного водоотвода полимерпесчаной кровли допускается использование как традиционных систем (оцинкованное железо, алюминий, асбестоцемент), так и современных систем, изготовленных из оцинкованной стали с полимерным покрытием и ПВХ. Выбирая водосточную систему, необходимо удостовериться, отведут ли желоба и водосточные трубы всю воду с кровли. Существует стандарт DIN 18460, согласно которого выбирается необходимый размер желоба и трубы. Приводим таблицу.

полимерпесчаной черепицы.

Для обустройства полимерпесчаной кровли не требуется целая бригада монтажников – справиться даже неспециалисты, владеющие техникой «молотка и гвоздя». Во время монтажа вы можете спокойно передвигаться по кровле, поскольку черепица является ударопрочным материалом (разрешительная нагрузка на изгиб не менее 150 кгс). Кроме того, благодаря свойствам этого кровельного материала, вам необязательно тратиться на дополнительную тепло- и звукоизоляцию. Ниже мы приводим общие рекомендации по обустройству кровли из полимерпесчаной черепицы.

ü Подготовительные работы

Стропильная конструкция

Существует мнение, что основным ограничением в применении полимерпесчаной черепицы является её большая (по сравнению с металлочерепицей и другими легкими кровельными материалами) масса, что требует устройства мощных стропил и дополнительного расхода пиломатериалов под обрешетку. В действительности – это глубокое заблуждение. Доля собственного веса черепицы относительно расчетной нагрузки на конструкцию крыши не так велика, по сравнению, например, со снеговой и ветровой нагрузкой. Простой конструкторский расчет показывает, что расчетная нагрузка для кровли из полимерпесчаной черепицы не выше, чем для легких кровельных материалов.

Учитывая, что вес 1 м.кв. черепицы не более 22 кг, усиления стропил не требуется и можно использовать брус от 50х150мм до 60х180 мм. Стропила должны быть из сухой древесины (влажность не должна превышать 15%). Шаг стропил составляет от 600 до 1200 мм, при этом чем больше уклон крыши, тем шире стропильный шаг. Если угол наклона крыши выше 45°, то шаг увеличивают до 1000-1200мм, если угол небольшой, то шаг наоборот уменьшают до 800-600мм. Угол уклона кровли может быть от 20°.

Устройство гидроизоляции

Для защиты подкровельного чердачного пространства от пыли, сажи, дождевой и снежной влаги, а также для вентиляции водяных паров, уходящих из внутренних помещений здания, рекомендуется использовать подкровельные пленки с микро перфорацией. К ним относятся: «Гидробарьер Д96СИ», «Гидробарьер Д110СТ», «Гидробарьер ДТБ150».

Гидробарьер укладывают на стропила с обязательным применением контррейки вдоль каждой стропильной балки. Начинать укладку гидроизоляционной пленки следует от края карниза и вверх к коньку, обеспечивая при этом провис пленки 20-40мм. По ендовам выполняется перехлест пленки 200-300 мм и прокладывается дополнительная полоса пленочной гидроизоляции. Для обеспечения вентиляции пространства под крышей, гидроизоляционный слой и контробрешетка на коньках и накосных ребрах, не доводится до верхней точки на 30-40 мм. При укладке гидробарьера следует обратить особое внимание на вывод края пленки наружу. Подрезать гидробарьер необходимо только после окончания кровельных работ.

Обрешетка

Для устройства обрешетки используется брус не ниже второго сорта 50х50, 60х40, самый первый брус снизу +20мм.

Шаг обрешетки составляет 350 мм. При укладывании обрешетки необходимо четко выдерживать шаг. Тогда вы сможете не задумываясь вкручивать шурупы в отверстия и быть уверенным, что они попадут в древесину, а не в воздух. Разметку рядов проводят шнуровкой, натягивая его на крайних контробрешетинах (стропилах), и одновременно замеряйте возможный провис каждого бруса обрешетки. При необходимости подкладывайте под него рейки или бруски нужной толщины, выравнивая плоскость ската. Стыковка брусков обрешетки производится по стропильным ногам или контробрешетке.

Устройство обрешетки на отдельных участках

Обрешетка на кровле с выносным карнизом.

При данном типе крыши нужно учитывать величину шага в месте излома ската.Этот шаг должен обеспечивать дос­таточный напуск верхнего ряда излома на нижний. Верхняя обрешетина выносного карниза набивается вплотную к месту излома стропил.

Обрешетка мансардной кровли.

При расчете

шагов необхо­димо учитывать углы наклона верхнего и ниж­него полускатов, и толщину обрешетки. Проще это сделать на месте путем под­бора.

Основные особенности укладки:

- угол наклона нижнего ряда черепиц верхнего ската должен быть равен углу наклона верхнего ряда черепиц ниж­него ската

- нижний ряд черепиц верхнего ската должен обеспе­чивать достаточный напуск над верхним рядом нижнего ската

Подъем черепицы на крышу осуществляют после того, как уложены бруски обрешетки (от конька до карниза), разжелобки, ендовы, обделка труб, карнизные свесы покрыты оцинкованным кровельным листом.

Черепицу поднимают на крышу и разлаживают небольшими партиями (по 5-6 штук) на всех склонах, чтоб избежать неравномерной нагрузки на стропила.

ü Монтаж черепицы

Укладка черепицы рядовой

Выложите, не закрепляя, первый и последний ряды черепицы. Отбейте краской на обрешетке каждые 3…5 вертикальных столбцов.

Крепление черепицы

Монтаж черепицы производится, начиная с нижнего ряда. Для крепления черепицы на ее тыльной стороне сверху имеется специальный выступ, которым она цепляется за обрешетку. Также черепицы цепляются одна за другую с помощью боковых замков так, что образуется сплошной ковер и исключены протекания.

Крепят черепицу к обрешетке саморезами через специальные технологические отверстия, предусмотренные конструкцией в верхней части черепицы диаметром 4мм, длина 45-60мм.

Для предотвращения появления потеков ржавчины на лицевой стороне черепицы желательно использовать анодированные (нержавеющие) саморезы либо гвозди. Крепление черепицы к обрешетке осуществляют не жестко, чтобы каждая отдельная черепица имела возможность некоторого свободного перемещения (имела люфт).

Это позволит компенсировать естественное расширение черепицы под влиянием температуры, а также позволит кровле воспринимать нагрузки, вызванные усадкой здания, ветровым и снежным давлением, температурными колебаниями, без каких-либо деформаций и разрушений кровли.

После укладки каждого третьего ряда проверяйте горизонтальную и вертикальную симметрии. Для равномерной нагрузки на стены здания укладку черепицы необходимо производить одновременно на всех склонах крыши. Обрезание черепицы на стыках производят „болгаркой” либо ножовкой по металлу. После обрезания и сверления черепицу рекомендуется смачивать водой. При каких-либо даже очень сложных формах крыши отходы черепицы будут минимальны.

Монтаж коньковой черепицы

Коньковая черепица крепится саморезами к коньковой доске, при этом необходимо обеспечить зазоры между шляпкой самореза, коньком и коньковой доской для небольшого люфта с целью компенсации температурной деформации черепицы. Длина саморезов 65мм.

Коньковая черепица должна перекрывать саморезы, которыми прикреплена к обрешетке черепица верхнего ряда.

Зазор между срезанной черепицы и коньковым брусом составляет 15 – 25 мм. По ендовам расстояние от оси желоба до срезанной грани черепицы должен быть 130-150мм для отведения талой води, листьев.

Система водоотвода

Эксплутационные свойства полимерпесчаной черепицы наряду с организованным водоотводом допускают применение неорганизованного водоотвода, то есть вода может стекать с кровли непосредственно на землю. Неорганизованный водоотвод оправдан исключительно в небольших строениях с односкатной крышей, причем вынос карниза должен составлять не менее 60 см.

Для организованного водоотвода полимерпесчаной кровли допускается использование как традиционных систем (оцинкованное железо, алюминий, асбестоцемент), так и современных систем, изготовленных из оцинкованной стали с полимерным покрытием и ПВХ. Выбирая водосточную систему, необходимо удостовериться, отведут ли желоба и водосточные трубы всю воду с кровли. Существует стандарт DIN 18460, согласно которого выбирается необходимый размер желоба и трубы. Приводим таблицу.

На сьогоднішній день існують дві покрівельних матеріалу, в достатній мірі відповідають як вимогам довговічності і міцності, так і сучасних архітектурних рішень. Це натуральна черепиця і мідна покрівля. Ці матеріали досить універсальні, тобто підходять для покриття кам’яних, цегельних і дерев’яних будинків, а також підходять для будь-якого даху – як простий двосхилим, так і для даху самої складної конфігурації. Які ж переваги і недоліки можна у них виявити? Спробуємо порівняти ці два матеріали по ряду характеристик.

Довговічність. Мінімальний термін служби черепиці – близько 100 років, в середньому – 150-200 років. Мідна покрівля прослужить не менш довго. Відомо, що в ряді європейських міст збереглися будинки, побудовані кілька сотень років тому і досі зберегли свою мідний дах. Як мідна покрівля, так і черепиця хімічно стійкі, не піддаються руйнувань внаслідок несприятливих або агресивних дій навколишнього середовища.

Монтаж. Монтаж як мідної покрівлі, так і черепиці повинні здійснювати професіонали. Від якості укладання черепиці й листової міді багато в чому залежить довговічність і надійність даху.

Експлуатація та догляд. Як мідна покрівля, так і черепиця не потребують ніякого додаткового догляду. Спочатку мідна покрівля буде зберігати свій природний золотисто-червоний колір, але вже через кілька років на ній з’явиться патина, і вона стане малахітово-зеленою. Керамічна черепиця так само з часом кілька темніє. Але ці зовнішні зміни ніяк не відбиваються на міцності матеріалів.

Повітропроникність і теплостійкість. У цьому відношенні керамічна черепиця зарекомендувала себе краще, ніж мідна покрівля. Черепиця має низьку теплостійкість, що забезпечує дому прохолоду спекотним літом, і тепло – студеної взимку. Воздухопроводность черепиці так само набагато вище, ніж у фальцевої мідної крівлі.

Колір. Колір покрівельної міді, як уже говорилося, завжди однаковий. Відразу ж після укладання вона буде мати природний мідний блиск, який з часом піде, а сама покрівля стане благородного зеленого відтінку. Існують методи штучного «старіння» покрівлі ще до установки. Керамічна черепиця також досить обмежена за своїм забарвленням. Її кольори – це кольори тієї глини, з якої вона виробляється. Додавання будь-яких додаткових фарбувальних пігментів в глиняну суміш не допускається. Інший вид натуральної черепиці – цементно-піщаний – має куди більшу колірну розмаїтість. У цементно-піщану суміш відразу ж додаються барвники, які і додають черепиці потрібний колір. На сьогоднішній день найбільш популярними є цегельно-червоний, зелений, чорний і коричневий. Якщо Ви захочете черепицю будь-якого іншого кольору (наприклад, пурпурний або помаранчеву) – Вам доведеться її замовляти додатково.

Таким чином, як видно з вищенаведених даних, як мідна покрівля, так і натуральна черепиця мають свої переваги і недоліки. Що саме вважати за краще – вирішувати тільки Вам.

По-перше, варто відзначити передбачливість фінських бізнесменів, які правильно оцінили хороші перспективи російського будівельного ринку ще наприкінці 80-х років, і тоді ж почали його освоювати, ставши піонерами серед іноземних постачальників будівельної продукції на російський ринок. Фінські бізнесмени зробили активні дії до збільшення продукції, що поставляється до Росії, і з часів перебудови стали осягати особливості нашого будівельного ринку, вивчили попит, і зараз чудово володіють ситуацією, орієнтуючись в Росії краще будь-яких інших іноземних постачальників.

По-друге існує одна незаперечна перевага фінських будівельних матеріалів – вони стійкі до морозів, відлиг і снігопадів. Клімат Фінляндії дуже схожий на російський, і це на руку фінським виробникам, які анітрохи не міняють технологію виготовлення матеріалів в порівнянні з тією, яка використовується для виробництва будівельних матеріалів, використовуваних у Фінляндії. Досвід показує, що будівельні матеріали, вироблені країнах з теплим кліматом, не завжди ідеально підходять до російських умов, а іноді і зовсім не відповідають вимогам суворого російського клімату.

Але головною причиною фахівці називають високу якість фінської продукції та її багатий асортимент. Технології виробництва будівельних матеріалів, що використовуються фінськими виробниками по праву вважаються одними з кращих у світі. Основні характеристики продукції, що випускається завжди мають високі показники, що відповідають всім вимогам сучасних стандартів якості. Більшість фінських виробників мають незаплямовану репутацію, а деякі успішно працюють на російському ринку вже більш 20 років.

У Фінляндії близько 40 років тому був створений новий покрівельний матеріал, що отримав торгову назву «металочерепиця». В даний час технологія виготовлення металочерепиці доступна багатьом іноземним та вітчизняним виробникам, але найбільш якісна металочерепиця виробляється саме у Фінляндії. Багато компаній роблять спроби розробити формулу високоякісної металочерепиці, що перевершувала б за основними параметрами фінську, однак на даний момент можна констатувати безумовне лідерство фінських виробників у цьому сегменті будівельного ринку. Фінські компанії пояснюють це підвищеною увагою до дрібниць, дотриманням традицій і стандартів при виробництві цієї продукції.

Вже на стадії прокату сталі, фінська металочерепиця формується в якісний продукт, що має свої унікальні переваги. Характеристики стали повинні забезпечувати якісне покриття. При цьому сталь повинна бути одночасно достатньо м’якою для якісного профілювання, а й досить жорсткою, придатною для експлуатації на даху. Щоб забезпечити оптимальне співвідношення всіх цих параметрів, на фінському виробництві здійснюється суворий контроль за всіма етапами виготовлення металочерепиці.

У фінської металочерепиці не має проблем з відшаровуванням покриття або неоднорідністю кольору. Такі проблеми зазвичай виникають при використанні невиверенном грунтовки. У результаті з’являється іржа і плямисте вицвітання металочерепиці. При цьому в таких виробників, листи з різних партій, за документами мають один і той же колір, в реальності помітно відрізняються один від одного. Листи фінської металочерепиці одного кольору, що взяті з різних партій абсолютно ідентичні, і це є своєрідним еталоном якості, на який рівняються інші виробники, але не завжди успішно.

Товщина прокату стали також має істотне значення для металочерепиці. Приміром, шведи використовують прокат, товщина якого становить лише 0,4 мм. Такі тонкі листи не забезпечують ряд вимог західноєвропейських країн тому що вони легко уразливі при монтажі. Деякі російські компанії використовують прокат товщиною 0,55 мм, що на думку професіоналів є не оптимальним значенням. При такій товщині прокат має підвищену жорсткість і тому його досить важко обробляти. В результаті при монтажі порушується геометрія, стають видні стики між листами, і загальне сприйняття цілісності даху руйнується. Фінські листи мають товщину 0,5 мм, що є оптимальним значенням, оскільки забезпечується необхідна стійкість до навантажень. Профілюється такий прокат без будь-яких порушень геометрії, що робить покрівлю єдиним цілим, а стики помітні тільки з близької відстані, якщо перебуває безпосередньо на даху.

При виборі металочерепиці також необхідно враховувати популярність виробника, і раскрученность бренду бо маловідомі виробники можуть просто зникнути з ринку, і у випадку виникнення проблем або при необхідності додаткової партії, Вам буде не до кого звернутися. Металочерепиця відомих виробників може коштувати на 5% -10% дорожче, але в результаті Ви отримуєте гарантію того, що при її виробництві використовуються тільки високоякісні матеріали, і виробник несе повну відповідальність за свою продукцію.

При виборі виробника потрібно переконається в тому, що у нього є всі необхідні комплектуючі до металочерепиці, яку Ви купуєте. Було б дуже неправильно і легковажно згадувати про це тільки коли приходить час монтажу покрівлі. Деякі виробники не можуть надати всіх необхідних комплектуючих, так що треба це перевірити в саму першу чергу.

У зв’язку з особливостями фінського законодавства, яке забороняє експлуатацію будинку без деяких покрівельних елементів, фінські виробники давно налагодили випуск широкого асортименту покрівельних аксесуарів, таких як покрівельні містки, снігозатримувачі, громовідводи, пристінні і скатні сходів, а також пожежні люки. Такий багатий асортимент рідко зустрічається у російського виробника, і якщо при монтажі покрівлі необхідно використовувати якісь аксесуари, то фінські виробники в цьому випадку можуть запропонувати Вам найбільш широкий вибір даної продукції.

Коли Ви робите вибір на користь тієї чи іншої металочерепиці, не забувайте про те, що форма профілю має безпосередній вплив на технологічність монтажу. Певні профілі можуть позитивно чи негативно вплинути на якість зчленування аркушів. Тому, попросіть продавця показати Вам фотографії покрівлі, покритої вибирається металочерепицею, тим профілем, який Ви хочете придбати. Покрівля повинна виглядати монолітно, поздовжні і поперечні стики не повинні бути помітні.

Термін служби металочерепиці визначається використовуваним в ній покриттям. «Пурал» на сьогоднішній день є оптимальним покриттям з урахуванням співвідношення ціни / якості. Покриття «ПВФ2» забезпечує найбільшу стійкість, і при його виборі доцільно буде купувати металочерепицю відомого виробника в максимальній комплектації.

Якщо необхідно забезпечити відсутність блиску на даху, можна вибрати покриття «Матовий поліестр». Якщо при експлуатації покрівлі не потрібна підвищена надійність, то для виключення блиску підійде покриття «Поліестр». Колір металочерепиці вибирається, зрозуміло, в залежності від особистих переваг і особливостей дизайну будинку, але необхідно пам’ятати, що на світлій металочерепиці можуть бути сильніше помітні забруднення, а металочерепиця темних тонів може сильно нагрітися в спекотний день. Тому при виборі металочерепиці темних тонів варто задуматися про забезпечення якісної вентиляції підпокрівельного простору. Важливим чинником, при виборі металочерепиці, є вибір дилера, у якого Ви придбаєте матеріал.

Багато фірм непомірно завищують ціни на металочерепицю, і одна й та сама продукція буде коштувати зовсім неоднаково у різних роздрібних продавців. Після того, як Ви визначилися з вибором – обов’язково перегляньте ціни у різних дилерів на обрану продукцію. Також має значення професіоналізм і знання продавців-консультантів, які зайняті на фірмі, так як термін служби покрівельної системи розрахований на десятки років, і після покупки Вам може знадобитися якась додаткова інформація або сервісне обслуговування, рівень якого буде залежати від професіоналізму співробітників компанії.

І самий важливий момент – це бездоганний монтаж металочерепиці, який можуть забезпечити лише ті фірми, співробітники яких мають ліцензовану практику монтажу. Навіть найдорожчу і високоякісну металочерепицю досить складно встановити найкращим чином, з урахуванням всіх нюансів, про які відомо лише професіоналам своєї справи. З іншого боку, коли монтаж здійснюється бригадою, що складається з фахівців компанії, відповідальність продавця збільшується, і Ви отримуєте найбільші гарантії якості з можливих.

Джерело: http://www.roof-master.ru/17/

Мідна покрівля не просто міцний і довговічний покрівельний матеріал. Її зовнішній вигляд з кожним роком стає все красивіше і красивіше. Після монтажу мідь темніє, потім набуває шоколодний відтінок, а вже з часом стає кольору темного шоколаду. Потім приходить час матово-чорного і темно-зеленого кольорів. Через 10-15 років мідь покриється малахітово-зеленої патиною.

Про міцності і довговічності мідної покрівлі ходять легенди. Соврменние компанії, які продають мідну покрівлю, дають гарантію на 150-200 років. Найдавніша мідна дах знаходиться на будівлі ратуші в місті Гамбург, Німеччина.

У мідної покрівлі немає рівних, з часом вона тільки міцнішає і ставати кращою. Вона важлива для іміджу. Особливо добре вона виглядає на замках, більше гарних будинках. Якщо Ви покриєте котедж міддю, це стане місцевою визначною пам’яткою.

Мідна покрівля добре поєднується з такими будівельними матеріалами як цегла, дерево, скло і камень.На сьогоднішній день на українському ринку можна купити фальцевої мідну покрівлю, мідну шашку і мідну луску.

Єдина порада, вибираючи хорошу мідну покрівлю, вибирайте і хороших фахівців, які її будуть устонавлівать. Неправильний і не професійний монтаж може ісспортіть навіть мідну покрівлю.

Багато знаменитих будинків побудованих ще в ХIX і XVIII століттях покриті саме міддю. Вони стоять до цих пір і будуть ще радувати око не одне сторіччя.

• Природній матеріал

• Поглинає шум від дощу та вітру

• Стійкий до морозів на більше, ніж 200 циклів

• Стійкий до УФ променів

• Стійкий колір

• Стійкість до дії хімічних речовин

• Не накопичує статичної енергії

• Різноманітність кольорів та матеріалів

• Перевірений час покрівельний матеріал

• Можливість використання в будь-якому будівництві

• Постійне підвищення чкості черепиці

• Використання вогнестійких матеріалів

• Не потребує великих витрат та зусиль в експлуатації

• Хороша інвестиція в майбутнє

Єдине важливе для нас залишилося – це сім’я і дім. Дім – це наша фортеця, місце, де людина може залишатися самою собою, де вона зустрічається з друзями і відпочиває.

Будівництво будинку передбачає вибір найкращих матеріалів. Не раджу економити на цеглі або неякісному бетоні, теж саме стосується і даху.

Сьогодні існує безліч видів покрівельних матеріалів і ще більше виробників. Сучасні покрівельні матеріали відрізняються якістю і ціною, але не завжди найдорожчі є  найкращими.

Закінчився той час, коли дах був соломяний  чи з очерету:). І навіть ті дні коли дах покривали шифером вже пройшли.

Сьогодні найбільш модною тенденцією є черепиця, її безліч видів від натуральної до штучної, але дуже міцної. Черепиця, крім усього цього, дуже гарно виглядає. Черепиця – вогнестійка, особливо стійка до морозу і за неї практично не потрібно доглядати.

Також дуже популярна сьогодні мідна покрівля. Її застосовують з давніх часів у дуже багатьох країнах. Вона дуже гарна і міцна, не вимагає особливого обслуговування і служить дуже довго, що значить економить Ваші гроші. Ціна, звичайно, підійде не кожному, але зате якість гарантується на 150 років.